Рахунок-фактура є податковим документом. Відповідно до Податкового кодексу, а саме статтею 169, даний документ може оформлятися як на паперовому носії, так і в електронному вигляді. Якщо ви використовуєте другий варіант, то копія з усіма підписами і штампами повинні бути присутнім і в паперовому вигляді, так як при перевірці податкові інспектори вимагають саме такий вид документа.

Рахунок-фактура необхідна для обліку господарських операцій, пов'язаних з угодами купівлі-продажу, наданням послуг. Саме в цьому документі вказується сума операції, сума ПДВ, також міститься інформація про найменування предмета договору, измерителях та вартості за одну одиницю продукції.

При надходженні рахунок-фактур бухгалтер повинен відобразити операцію в обліку, зареєструвати рахунок-фактуру в книзі покупок. Якщо ж товар продається іншій особі або виявляється послуга, то виставлена рахунок-фактура реєструється в книзі продажів.

Даний податковий документ повинен складатися відповідно до вимог російського законодавства, тобто містити інформацію про постачальника і покупця, мати порядковий номер і дату складання, найменування і кількість товару, ціну і вартість, податкову ставку і суму ПДВ. Якщо рахунок-фактура виставляється при угоді з іноземними компаніями, то обов'язково вказується країна виробника товару та номер митної декларації.

А чи завжди керівники підприємств повинні складати рахунок-фактуру? У тому випадку, якщо особа звільнена від сплати податку на додану вартість, то він має право не виставляти цей податковий документ. Але і в тому випадку, якщо він виставить її на адресу покупця, нічого страшного не буде. Тільки в графі «Ставка ПДВ» слід вказати: «Без ПДВ», а не «0%».