1
До відрахуванням, які зменшують податок на додану вартість, відносяться:
- операції з придбання товарів, послуг чи робіт для внутрішнього споживання в організації-
- операції з придбання товарів, послуг чи робіт для подальшого їх перепродажу іншим суб'єктам.
2
Офіційним документом, який підтверджує суму податкового відрахування, є рахунок-фактура з виділеним в ній податком на додану вартість. Її необхідно заповнити відповідно до пунктів 5-5.1 і 6 статті 169 Податкового кодексу Російської Федерації. Якщо підставою для прийняття рахунок-фактури, є придбання продукції, вона повинна надаватися з товарною накладною. Якщо ж рахунок-фактура виставляється на надання робіт або послуг, вона зобов'язана супроводжуватися актом про надані послуги або виконані роботи.
3
Для прийняття податку на додану вартість до відрахування, вам необхідно відобразити його в бухгалтерському обліку. Після того як отримаєте від постачальника рахунок-фактуру з виділеним в ній податком, вам потрібно відобразити це за допомогою проводок: Дебет 68 «Розрахунки з податків і зборів» і Кредит 19 «Податок на додану вартість по придбаних цінностей».
4
Іноді буває так, що суми оплачуються авансом. У такому разі податок на додану вартість необхідно нараховувати в момент отримання авансу, а вже потім перераховувати до бюджету. Нарахований податок на додану вартість при реалізації товарів, послуг чи робіт з даного авансу можна приймати до відрахування. На підставі восьмого пункту статті 171 та пункту 6 статті 172 Податкового кодексу Російської Федерації, для вирахування сплата не потрібно.
5
Головний бухгалтер при перерахуванні авансу повинен вказати наступну проводку: Дебет 68 «Розрахунки з ПДВ» та Кредит рахунку 76 «Розрахунки по ПДВ з авансів отриманих». Компанія-постачальник продукції протягом п'яти календарних днів повинна виставити рахунок-фактуру і після прийняття авансу нарахувати податок на додану вартість.