Дослівно «underground» можна перекласти з англійської як «підпіллі» - зокрема термін застосовний до різного роду підвалах, підземних переходах і метрополітену в цілому. Однак у 60-х роках минулого століття слово набуло нового значення і стало ставитися до цілого пласту сучасної культури: творчості, яке намагається винайти щось нове, бути самобутнім і орігінальним- заперечує будь-які правила і канони.

Цей тип «нового мистецтва» зародився в 60-х роках минулого століття в США паралельно з розвитком субкультури хіпі, в основному серед маловідомих музикантів. Стиль опинився в заручниках у самого себе: спроба робити «незвичайну музику», шукати нові підходи та ідеї на якийсь час виключила будь-яку можливість домогтися масового успіху, що створило другу негласну сторону ідеології «підпільників»: андерграунд повинен залишатися некомерційним.

Однак зумовлена така позиція була радше відсутністю можливостей. Підтвердженням тому є першим «явище народу» в 1969 році, коли одна з звукозаписних студій, побачивши потенціал, прихований в течії, видала серію комерційних музичних альбомів «That's Undergroud», які виявилися досить успішними.

У цей момент культура розкололася на дві частини, які зберігаються і сьогодні. Перші не визнають ніяку комерцію в будь-якому прояві, і принципово записують пісні на дешевому обладнанні (або не записують зовсім), відмовляються від видання альбомів і залишаються лише у вузькому колі «для своїх». Друга частина, навпаки, бачить головне завдання в створенні музики «не схожою на всі навколо», але аніскільки не цураються того, щоб на цій музиці заробляти. Це створює спірні музичні колективи (в Росії прикладом можна вважати «Amatory»), які, з одного боку, витримують традиції андерграунду і альтернативи, але з іншого - широко відомі.

Сьогодні, на «антикультур» себе зараховує будь неформальний рух. Найбільш широке поширення термін отримав серед репу та хіп-хопу, який за визначенням аполітичний і не носить комерційної спрямованості. Сюди ж можна віднести стріт-арт, вуличні гонки, будь-яке інше мистецтво і діяльність «не для всіх».