Як передається влада в династії? Це залежить від особливостей закону про престолонаслідування, який у кожній країні діє по-різному. У переважній більшості випадків влада монарха довічно, за винятком випадків зречення від престолу - через важку хворобу або з іншої серйозної причини. Після смерті монарха або його зречення, як правило, престол займає старший син. Якщо у колишнього правителя не було синів, престол переходить або до найближчого кревного родича по чоловічій лінії, або (у деяких країнах) до старшої дочки. У Росії був період, коли діяв закон, встановлений імператором Петром Великим: спадкоємця престолу призначав сам монарх, причому їм міг опинитися не тільки його кровний родич, але навіть зовсім стороння людина. Петро видав цей закон, не бажаючи, щоб влада перейшла в руки його сина, царевича Олексія, який не схвалював і не брав жорстоких методів батька. В результаті, значна частина 18-го століття в російській історії відзначена палацовими переворотами і змовами, коли на престол садили зручного людини. І тільки в самому кінці століття імператор Павло I повернув колишній порядок престолонаслідування, згідно з яким влада переходить від батька до старшого сина. Яка роль династій в даний час? Це залежить, насамперед, від законів і звичаїв кожної конкретної країни, де існує монархічна форма правління. Є країни, де монархи грають чисто символічну, представницьку роль, головним чином для демонстрації вірності віковим традиціям. Їх влада суворо обмежена рамками законів. Легко зрозуміти, що навіть якщо на престолі виявиться не найдостойніший чоловік, на життя громадян країни це практично не позначиться. А є держави, де влада монарха як і раніше абсолютна. І ось тут уже прихід до влади такої людини може обернутися великими проблемами і для країни, і для її народу. Є й інше значення слова «династія». Наприклад, якщо батько, його син і онук обрали одну й ту ж професію, про них можуть сказати: «династія лікарів».