Визначте тембр свого голосу, його тон. Позначте гучність, з якою ви найчастіше говорите. Використовуйте для порівняння знайомі людям образи: тихіше, ніж муркоче кішка, дзвінко, як весняний струмок, голосно, як сирена тощо. Опишіть, наскільки ясною для розуміння є ваша мова за звучанням, наскільки чітко в ній помітні окремі слова в реченні і букви в слові.
На листі емоційне забарвлення мови оформляється розділовими знаками, в усній же промові значущі слова або частини пропозицій виділяють інтонаціями. Визначте, наскільки багата ваша мова інтонаціями: чи часто ви за допомогою голосу намагаєтесь передати різні настрої: радість, обурення, лють чи ваша мова, швидше, безбарвна і монотонна.
Поспостерігайте за собою і з'ясуйте, які пропозиції ви найчастіше використовуєте в усному мовленні: короткі й прості або довгі (складносурядні, складнопідрядні). Опишіть, наскільки правильно ви вимовляєте слова, чи ставите наголоси на потрібний склад, чи зневажаєте правилами мови. Багатий чи ваш лексикон, як часто зустрічаються в мові професійні терміни або «слова-паразити».
Опишіть, що відрізняє вашу мову від мови інших людей: чи присутні дефекти мови (заїкання, шепелявість). Можливо, ви «ковтаєте» закінчення слів або, навпаки, розтягуєте слова. Визначте темп мови: ви говорите швидко, немов слова не встигають за думками, або, навпаки, надовго замовкаєте, перш ніж продовжити думку. Визначте, як часто ви робите паузи між словами: ваша мова плавна і безперервна або уривчаста.
Доповнити враження про те, яка ваша мова, можуть допомогти і інші деталі. Опишіть, наскільки рухливі м'язи вашого обличчя під час розмови, наскільки виразна міміка. Як часто ви жестикулюєте, чи робите ви це постійно або тільки в крайніх випадках.