Що таке вступні слова

Випадки, в яких найбільш часто вдаються до використання вступних слів, можна розбити, як мінімум, на дев'ять груп:

- для упорядкування викладається тексту і розбиття його на логічні пов'язані фрагменти («по-перше», «по-друге», «отже» і т.д.) -
- для оцінки довіри самого мовця до наведеній їм інформації («безсумнівно», «ймовірно», «можливо» і т.д.) -
- в якості посилання на джерело повідомлення («за його словами», «по-вашому», «мовляв» і т.д.) -
- як спосіб оформлення власних думок мовця («вірніше», «так сказати», «іншими словами» і т.д.) -
- як звернення до слухача («зрозумійте», «бачте», «повірте» і т.д.) -
- для вираження емоційного ставлення мовця («на щастя», «не рівна година», «чого доброго» і т.д.) -
- для завдання ступеня експресивності висловлювання («крім жартів», «смішно сказати», «чесно кажучи» і т.д.) -
- для вираження кількісної оцінки («щонайменше», «без перебільшень», «щонайбільше» і т.д.) -
- для вираження ступеня незвичайності того, про що йде мова («як водиться», «трапляється», «бувало» і т.д.).

В усному мовленні вставні слова відокремлюються від решти пропозиції паузами, часто вимовляються трохи швидше решти тексту і з дещо зниженою інтонацією.

Якщо розглядати вступні слова з точки зору синтаксису та пунктуації російської мови, то пунктуаційно вони майже завжди виділені в реченні комами, а синтаксично не пов'язані ні з якими членами речення. Тому, якщо у вас є сумнів, чи є виділене комами слово або сполучення вступним, то спробуйте прибрати його з пропозиції - якщо сенс не зміниться, то це, мабуть, все ж вставне слово. Наприклад, у реченні «Це висловлювання, здавалося, привело його в лють» слово «здавалося» є вступним, а в реченні «Нам здавалося, що падіння неминуче» - ні.