Листяні рослини раз на рік змінюють свій зелений покрив, найчастіше це відбувається до середини або ближче до кінця осінніх місяців. Це пов'язано з тим, що кореневій системі листяних дерев нізвідки брати поживні речовини, щоб зберегти свій зелений покрив. Тому в силу вступають адаптивні процеси і дерева скидають листя з себе. Але навіть у зимовий час листяні породи дерев продовжують поступово, по крупицях, збирати з грунту поживні речовини, щоб навесні знову розквітнути і запустити процес фотосинтезу.

Хвойні ж дерева, такі як ялина або сосна, зберігають свій зелений покрив цілий рік. Але насправді ці дерева змінюють його впродовж усього свого життя, поступово позбавляючись від непотрібної хвої в той момент, коли це необхідно саме дереву. Пов'язано це з особливостями протікання обміну речовин, притаманними тільки даного різновиду дерев.

Ще однією особливістю хвойних дерев є отримання всіх необхідних поживних речовин для існування переважно завдяки фотосинтезу, чим не можуть похвалитися листяні рослини. Особливий зовнішній вигляд хвої дозволяє їй споживати меншу кількість поживних речовин, ніж звичайному аркушу. Тому у хвойного дерева відпадає необхідність в частій зміні покриву, адже для його підтримки йому зовсім не обов'язково мати підживлення з грунту.

Особлива форма хвої перешкоджає їй випаровувати воду, що дозволяє їй рости і існувати на дереві протягом довгого часу. Якщо ж частина хвої відмирає, то на її місці виросте нова, так як у дерева завжди є можливість без особливих витрат поживних речовин наростити собі нову.

Багато листяні породи рослин залишаються зеленими протягом всього свого життя. Але це притаманне лише рослинам, які ростуть в тропічному і субекваторіальному кліматі. Для грунту тих місць характерна велика кількість поживних речовин протягом всього року, тому у рослин просто немає необхідності втрачати свою листя.