Поняття «макіавеллізм» виникло ще в епоху Відродження, практично відразу після появи резонансного твори Нікколо Макіавеллі «Государ». Поступово з політичної теорії воно перекочувало в психологію, де стало концептом, стягивающим такі особистісні характеристики як низька альтруїстичні, підозрілість, схильність до маніпулювання, корисливість, орієнтація на власні інтереси. Сьогодні цей термін вживається не тільки в науковому контексті, а й у повсякденному житті.
Поняття це названо по імені видатного автора епохи Відродження Нікколо Макіавеллі. У своєму знаменитому трактаті «Государ» права рука Лоренцо Медічі підказує правителю, як зробити державу сильною. Правитель, на думку Макіавеллі, не зобов'язаний керуватися нормами моральності та моралі, принцип сили, коли потрібно, підроблення та віроломства, є основоположним у створенні сильної держави. Макіавеллі був невисокої думки про людську природу і вважав, що інтересами простого народу можна знехтувати заради процвітання всієї держави і його правителів.
Практично відразу після виходу цього, як сказали б сьогодні, скандального твору, «макіавелліст» стали називати егоїстичних, своєкорисливих людей, які нехтують етикою заради власних цілей. А в роботі утопіста Томазо Кампанелли з'явився термін «антімакіавеллізм» як протилежності принципів суспільного устрою, описаного в «Государі».
У сучасній політологічній літературі «макіавеллізм» може вважатися синонімом структури влади, заснованої на маніпуляції масовою свідомістю. Буквальне ж сприйняття порад, які ренесансний автор дає своєму правителю, претит сучасній людині. Наприклад, сьогодні важко собі уявити винищення людей на захопленій території в якості державної політики, проте в XVI столітті таке було в порядку речей.
У психологічному лексиконі термін «макіавеллізм», з'явився в 70-ті роки минулого сторіччя завдяки дослідженням Річарда Крісті і Флоренс Грейс. Працюючи в Колумбійському університеті США, Крісті і Грейс створили так звану мак-шкалу і опитувальник для визначення рівня респондента на ній. Для осіб з найбільш високими показниками (рейтинг 4 по мак-шкалі) характерні емоційна холодність, відсутність емпатії, підозрілість, ворожість, незалежність, волелюбність, схильність до маніпулювання і вміння переконувати.
Чоловіки частіше демонструють схильність до макіавеллізм, ніж жінки- молоді (до 35 років) - частіше, ніж зрілі. Дослідники відзначають, що макіавеллізм як стратегія поведінки підходить для короткочасних контактів з метою домогтися чогось від іншого актора, але неефективна для встановлення тривалих відносин.
Практично відразу після виходу цього, як сказали б сьогодні, скандального твору, «макіавелліст» стали називати егоїстичних, своєкорисливих людей, які нехтують етикою заради власних цілей. А в роботі утопіста Томазо Кампанелли з'явився термін «антімакіавеллізм» як протилежності принципів суспільного устрою, описаного в «Государі».
У сучасній політологічній літературі «макіавеллізм» може вважатися синонімом структури влади, заснованої на маніпуляції масовою свідомістю. Буквальне ж сприйняття порад, які ренесансний автор дає своєму правителю, претит сучасній людині. Наприклад, сьогодні важко собі уявити винищення людей на захопленій території в якості державної політики, проте в XVI столітті таке було в порядку речей.
У психологічному лексиконі термін «макіавеллізм», з'явився в 70-ті роки минулого сторіччя завдяки дослідженням Річарда Крісті і Флоренс Грейс. Працюючи в Колумбійському університеті США, Крісті і Грейс створили так звану мак-шкалу і опитувальник для визначення рівня респондента на ній. Для осіб з найбільш високими показниками (рейтинг 4 по мак-шкалі) характерні емоційна холодність, відсутність емпатії, підозрілість, ворожість, незалежність, волелюбність, схильність до маніпулювання і вміння переконувати.
Чоловіки частіше демонструють схильність до макіавеллізм, ніж жінки- молоді (до 35 років) - частіше, ніж зрілі. Дослідники відзначають, що макіавеллізм як стратегія поведінки підходить для короткочасних контактів з метою домогтися чогось від іншого актора, але неефективна для встановлення тривалих відносин.