ЩО таке усна народна творчість

Здавна підростаюче покоління вчилося на усній народній творчості предків. Черпало з нього знання про моральність, взаємовідносинах між людьми, духовності. Спадщина поколінь дійшло і до сьогоднішнього дня. Звичайно, воно зазнало чимало змін, але суть від цього не спотворила.

Інструкція

Усна народна творчість - це узагальнений і систематизований досвід попередніх поколінь, що відображає сутність їхнього життя. Воно виникло задовго до того, як люди оволоділи письмовою мовою. Вони передавали своє творчість наступному поколінню з вуст у вуста. Звідси і пішла назва. По іншому усна народна творчість називають фольклором.

До фольклору відносять народні пісні, казки, билини, притчі, анекдоти, скоромовки, загадки, частівки і багато іншого. Усна народна творчість надає мові яскравість і виразність. Наприклад, за допомогою прислів'їв, фразеологізмів можна тактовно натякнути людині на її помилки, при цьому не образивши його.

Фольклорні твори анонімні. Вони не мають конкретного автора. Це те, що створено колективом людей. Усна народна творчість відображає їх побут, традиції, звичаї, звичаї, уявлення про життя. Кожна народність має свій фольклор, який має свої особливості і характер.

Усна народна творчість вплинуло на діяльність багатьох поетів, письменників та інших діячів мистецтв. Так, деякі фахівці вважають, що деякі казки Шарля Перро, випущені у збірнику "Казки моєї матінки гуски", є фольклором. А письменник їх просто обробив і представив читачеві в новому світлі. Тому вони і є літературними казками. У російській літературі у своїй творчості активно використовували фольклор А.С. Пушкін, Н.А. Некрасов, Н.В. Гоголь, А.Н. Толстой, М.Є. Салтиков-Щедрін.

Звичайно, фольклорні твори дійшли до сьогоднішнього дня, певною мірою втративши свою первозданність. Але сенс при цьому залишився той самий - донести до наступного покоління традиції та звичаї свого народу.