З розвитком цивілізації набирала свої обороти торгівля, починалося будівництво міст, в яких з'являлися базари та ринки. Торгівля там проводилася в одні й ті ж відведені дні, які люди називали базарними. У ці дні, крім торгівлі і здійснення релігійних обрядів, намагалися нічого більше не робити. Ймовірно, звідси і походить слово «неделя» у слов'янських мовах. У деяких з них, наприклад в українському, болгарською, чеською цим словом позначається неділю. З часом з'явилися і назви днів тижня.

У Стародавньому Єгипті позначали дні тижня за світилам - Місяцю і Сонцю і ще по п'яти планет Сонячної системи. Ці назви перейняла Велика Римська Імперія, яка займала територію всієї Європи. Відповідно, в англійській, німецькій, французькій та інших західноєвропейських мовах ці назви однаково трактуються. Вважалося, що Місяць, Марс, Меркурій, Юпітер, Венера, Сатурн і Сонце протегують людині в певний день тижня, звідси і відбулися відповідні назви.

У слов'янських ж мовах перший день отримав назву понеділок, тобто перший після тижня, або по-іншому - неділі. Другий день прозвали вівторком, третій - середовищем, тобто серединний день, як варіант існувало назву «третійнік» в староруської мовою. Четвер і п'ятниця відповідно четвертий і п'ятий дні. Що стосується назви суботи, то тут у багатьох мовах простежуються коріння єврейського слова «шаббат», що перекладається «відпочинок, спокій», не дарма в цей день всім іудеям забороняється працювати.

Назва неділі в італійській, іспанській, французькій мовах перекладається як «День Господній», що вказує на зв'язок з прийняттям християнської віри. На Русі в стародавні часи цей день називався тижнем, а сама тиждень - седмицею. Сучасне ж назва прижилася разом з прийняттям православ'я.

В даний час початком тижневого циклу прийнято вважати понеділок, але в деяких країнах як і раніше продовжують відлік з неділі, така сила усталених традицій.