Соціологічні опитування часто називають опитуваннями громадської думки саме тому, що їх основне завдання з'ясувати, що люди думають з приводу того чи іншого явища. Залежно від технології проведення опитування діляться на безпосередні та опосередковані. Прикладом безпосереднього опитування є інтерв'ю, коли існує безпосередній діалог інтерв'юера з опитуваним. При цьому абсолютно неважливо, відбувається цей діалог при особистому спілкуванні або по телефону. Важливий сам контакт двох чоловік, в процесі якого і відбувається передача інформації.

До різновиду опосередкованого опитування відноситься анкетування, яке теж є надзвичайно поширеним методом збору соціологічних даних. Анкети опитуваним можуть передаватися особисто в руки, розсилатися поштою, публікуватися в журналах або пропонуватися у вигляді інтерактивних форм на інтернет-сайтах. Респондент самостійно заповнює анкету і повертає її дослідникам. При цьому анкетування передбачає ряд питань з вже заздалегідь заданими можливими варіантами відповідей. Зазвичай це традиційні «так», «ні», «важко відповісти».

У більш серйозних дослідженнях перелік можливих варіантів відповідей може бути значно ширше. Такий тип відповідей в соціології називається «закритими», оскільки вони не допускає імпровізації з боку опитуваного. У деяких випадках список закритих відповідей доповнюється порожнім рядком для приватного думки респондента, якщо воно значно відрізняється від пропонованих варіантів. Такий тип відповіді носить назву «відкритого».

Будь соціологічне опитування передбачає попередню розробку програми дослідження, в якій ставляться цілі і завдання даного дослідження, описуються застосовувані методи і формулюється попередня робоча гіпотеза, яку дані опитування повинні підтвердити або спростувати. Без подібної теоретичної частини ніякої опитування не може вважатися дійсно об'єктивним соціологічним дослідженням, оскільки науково розроблена програма і ретельно прорахована вибірка дозволяють уникнути багатьох помилок при зборі та обробці первинної інформації.