Як довести умисел

Як показує статистика, більшість злочинів вчиняються навмисно. Однак, за певних обставин наявність умислу може бути неочевидно, відповідно, необхідно підтвердження факту умисне вчинення дій.

У процесі доведення навмисності дій ключову роль виконують цілі і мотиви особи, що здійснює протиправне діяння. Якщо дане протиправне діяння є кінцевою метою, або проміжним етапом у процесі досягнення будь-якої мети з боку обвинуваченого особи, а також в тих випадках, коли протиправне діяння є засобом досягнення особистих цілей обвинувачуваної особи, вважається, що в обвинуваченого були присутні цілі і мотиви для вчинення злочину. Отже, злочин відбувалося навмисне.

Окрім наявності цілей і мотивів, обов'язковим аспектом в доказі наміру є факт усвідомлення обвинуваченим особою тієї небезпеки для суспільства, яку представляє вчинене ним дію.
Якщо підтвердження наявності цілей і мотивів вчинення протиправних дій є обов'язковим для будь-якої справи, то підтверджувати усвідомлення небезпеки своїх дій обвинуваченим потрібно набагато рідше. Справа в тому, що здатність і вміння адекватно сприймати значення своїх вчинків для суспільства притаманні практично кожній людині, котрий володіє певним життєвим досвідом і знаннями. Таким чином, підтвердження усвідомлення значущості і небезпеки власних дій обвинуваченим особою потрібно тільки в тих випадках, коли може бути піддана сумніву здатність особи до адекватного сприйняття дійсності. Підтвердити факт усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечних наслідків своїх дій покликана відповідна медико-психологічна експертиза, за підсумками якої виноситься рішення про здатність обвинуваченого до адекватного сприйняття реальності й оцінці своїх дій на момент вчинення протиправного діяння.

Отже, для того, щоб обгрунтувати умисність вчиненого діяння, буде потрібно в обов'язковому порядку сформулювати цілі і мотиви, які обвинувачену особу переслідувало при вчиненні протиправних дій, а в ряді випадків ще й підтвердити здатність обвинуваченого особи адекватно сприймати навколишню дійсність і давати реалістичну оцінку своїм діям і їх наслідків для суспільства.