Неолітична революція сталася внаслідок переходу від привласнюючого господарства до виробничого, т.е.основана на переході людських спільнот від полювання і збирання до сільського господарства, яке, залежно від регіону, приймало форми землеробства чи тваринництва. Раніше люди тільки забирали у природи вироблене їй, тепер вони самі почали виробляти те, чого не було в природі (нові сорти рослин, домашні види тварин). У різних культурах перехід до сільського господарства відбувався в рамках 10 - 3 тисяч років до н.е.

Цей термін ввів англійський археолог 20 століття Гордон Чаілд, який висловив сенс революції як поява контролю людей над власними харчовими запасами.

Наслідком неолітичної революції став осілий тип проживання, поява і зберігання запасів продовольства, виникнення циклів праці та розширення діяльності племен.

Неолітична революція призвела до появи постійних осілих поселень, зробило життя осілих племен більшою мірою незалежною від навколишньої природи і сусідських племен. Чисельність груп людей розросталася, тому їжа переважно добувалася на одному місці. Населення подібних стародавніх поселень початок перетворювати навколишню їх середу шляхом агрокультівірованія землі, возвеленіем постійних всі разраставшихся поселень.

Збільшення кількості їжі призвело до зростання населення, а це, в свою чергу, спричинило поділ праці, появи товарообміну, освіта влади, підкріпленої озброєними силами.

Панувала до революції спільна власність угідь для збирання і полювання при переході до осілого типу життя і обробітку обмеженому територіально кількістю землі, коли родюча земля стала рідкісним ресурсом, призвело до появи приватної власності на землю. При осілого життя виникає необхідність захисту поселень і земельних наділів від сусідів, вирішення внутрішніх протиріч через землю в громаді. Все це стало передумовами для розвитку держави, головною функцією якого став захист приватної власності.

Збільшення тривалості життя, осілість спричинили формування системи знань, які передавалися спочатку усно, а потім переросли і в появу писемності. Т.ч. розвиток сільського господарства спричинило за собою розвиток суспільства, і, далі, древньої цивілізації.