Хостингом називається послуга з розміщення сайту в інтернеті. Юридична особа, що надає цю послугу, носить назву хостинг-провайдера. Використання цієї послуги знімає з власника сайту тягар постійної підтримки сервера у включеному стані, його обслуговування. Це як громадський транспорт: всі ми бачимо його тільки справним і постійно функціонуючим, і рідко замислюємося, що для цього він десь періодично піддається планового ремонту. Крім цього, користувачеві хостингу не доводиться орендувати статичний IP-адресу, що часом вкрай дорого.Хостінгі діляться на безкоштовні й платні. Перші ідеально підходять для тих вебмайстрів, які не бажають як-небудь модифікувати системи управління вмістом (CMS - content management system) і задовольняються тим, що дають. Кожен безкоштовний хостинг надає своєму користувачеві фіксовану CMS, в код якої втрутитися неможливо. Крім цього, деякі з них дозволяють складати сторінки на звичайній мові HTML, а іноді - використовувати Wiki-розмітку. Розміщувати скрипти, що виконуються на серверній стороні, користувач безкоштовного хостингу не може. Якщо такий скрипт все ж розмістити, він просто не здійсниться. Втім, з цього правила бувають і ісключенія.Платний хостинг дає вебмастеру куди більшу свободу. Ніяка CMS йому не нав'язується, а надається сервер, що працює, за вибором користувача, під управлінням операційної системи Linux, BSD або Windows. Весь необхідний набір скриптів вебмастер поміщає на сервер сам, як і дані, які розміщуються на сайті. Користувач платного хостингу може навіть віддалено керувати сервером, наприклад, за протоколом Telnet.За рахунок чого ж користування навіть платним хостингом обходиться дешевше, ніж оренда статичної IP-адреси? Зрозуміло, що виділяти для утримання кожного з сайтів по окремій фізичній сервера було б невигідно. Всі серверні ОС є не тільки багатозадачними, а й многопользовательскими. Завдяки цьому на одному фізичному сервері може розміщуватися близько сотні сайтів. Це дозволяє економити як простір, так і електроенергію.