Під девальвацією розуміють зниження купівельної спроможності національної валюти. Але на відміну від інфляції, коли валюта знецінюється на місцевому ринку, девальвація - більш широкої поняття, що зачіпає відносини з іншими іноземними валютами. Девальваційні процеси не можна вписати в рамки одній території, так як вони описують ставлення курсових вартостей різних валют.

Девальвація може виникнути в разі високого рівня інфляції та погіршення торговельного балансу країни, коли імпорт перевищує експорт.

Після скасування золотого грошового еквівалента національні банки країни стали використовувати девальвацію як інструмент для управління національною валютою. Вона викликається не тільки за рахунок макроекономічних чинників, а й за рахунок вирішення регулюючих державних органів. Так проводиться офіційне зниження курсу, відмова від прив'язки курсу національної валюти від валют інших країн, відмова від підтримки валюти та інше. Провівши девальвацію, можна домогтися збільшення вартості імпорту і здешевлення експорту, що в свою чергу вирішує такі завдання, як поліпшення платіжного балансу, підвищення конкурентоспроможності товару на міжнародному ринку, стимулювання внутрішнього виробництва.

Розрізняють відкриту і приховану девальвацію. У разі відкритої девальвації Центральний банк країни проводить офіційне повідомлення про девальвацію національної валюти. Знецінені паперові гроші вилучаються з обігу або обмінюються на нові кредитні гроші, при цьому обмінний курс досить низький і відповідає знеціненню старих грошей. Прихована девальвація відбувається з пониження реальної вартості грошової одиниці відносно іноземних валют, але не вилучення знецінених грошей з обігу. Відкрита девальвація призводить до зниження товарних цін, а прихована є причиною зміни цін.