Християнська теорія виникнення релігії викладена в Біблії. До гріхопадіння перші люди жили в раю, тому всі знання про Бога для людини природні і те саме знанням про світ. Всі атеїстичні теорії появи релігії можна розділити на дві групи. До однієї відносяться вчення стверджують, що появі релігії сприяли об'єктивні причини, а до іншої - теорії, які вважають, що релігія існувала завжди, хоча і є великою помилкою. В епоху просвітництва виникла просвітницька теорія виникнення релігії, по якій першопричиною появи релігійного світогляду лежать страх, неуцтво і обман. «Страх закладений в природі людини», - стверджували французькі просвітителі Дідро, Гельвецій та Гольбах. Тому завжди знаходяться ті, хто грає на цій емоції і, придумуючи різні страшні байки, впливають на уяву і психіку людини. На початку XIX століття німецький філософ Фейєрбах висунув теорію, в якій пояснив виникнення релігії сутністю людини. «Таємниця теології є антропологія», - писав Фейєрбах. Людина абсолютно не знає себе, не розуміє своєї природи, тому й наділяє їх статусом самостійного існування. Божественну суть він бачив в ідеальній, очищеної і позбавленою індивідуальності людської сутності. У марксистській теорії робиться акцент не на обмані людини людиною, а на самообманом. Людина, за твердженням К.Маркса, не може пояснити явища природи і світу, бо забитий і задавлений суспільними відносинами. Прихильники марксистської теорії пов'язують виникнення релігії з появою класового суспільства, в якому пригніченість основних мас призвела до виникнення релігійного світогляду. Багато вчених, прихильники різних навчань, вважають, що в історії людства існував «дорелигиозному період», під час якого не було ніяких релігійних вірувань. Але існування цієї концепції ніяк не пояснює причини виникнення релігії в подальшому. У XX столітті з'явилася теорія прамонотеізма. У ній стверджується, що до язичницького політеїзму (поклоніння декільком богам) існував період монотеїзму (віра в єдиного Бога). Грунтуючись на дослідженнях етнографів, шотландський вчений Е. Ленг висунув концепцію, що релігія супроводжує людину на всьому його шляху. І у всій різноманітності існуючих релігійних вірувань є спільні корені або відгомони прадавньої віри в єдиного Бога. Цю теорію розвинув В. Шмідт, католицький священик, етнолог і лінгвіст, засновник Віденської етнологічної школи, у своїй праці «Походження ідеї Бога».