Філософське поняття ноосфери як якоїсь ідеальної, «мислячої» оболонки, що оточує земну кулю, вперше з'явилося на початку ХХ століття в працях французького мислителя Тейяра де Шардена. У його уявленнях ноосфера носила містичний, важко збагненний характер. Більш матеріалістичне, науково обгрунтоване зміст цього терміну надав російський вчений І.В. Вернадскій.В його розумінні, ноосфера являє собою вищу стадію розвитку біосфери і нерозривно пов'язана з появою та розвитком людського суспільства. На думку Вернадського, людство в процесі свого розвитку поступово відкриває закони природи, створює і вдосконалює техніку і таким чином стає однією з наймогутніших сил на планеті. Людська цивілізація необоротно змінює Землю, а згодом і навколоземний космічний простір. Інакше кажучи, людство, у поданні Вернадського, стає новою, перетворюючої природу силою. В результаті його життєдіяльності постійно виникають нові форми обміну енергією і речовиною між природою і обществом.В сучасній науці ноосфера розуміється як та частина планети і навколопланетного простору, яка відчуває на собі сліди розумної людської діяльності. У будові ноосфери виділяють: - антропосферу-- техносферу- - змінену людиною живу і неживу пріроду-- соціосферу. Антропосферою називають простір землі та ближнього космосу, найбільш сильно змінене людською діяльністю. Тобто, це той простір, де люди безпосередньо мешкають. Антропосфера є складовою частиною соціосфери, яка охоплює все людство як сукупність індивідів в єдиний організм. Крім безпосередньо людей, соціосфера включає в себе існуючі на даному етапі розвитку громадські та виробничі відносини, а також повністю освоєну людиною частина природного середовища. Під терміном «техносфера» розуміють сукупність технологій та пов'язаних з ними соціальних відносин. Це та область дійсності, для якої характерно широке застосування техніки. Техносфера складається з елементів навколишнього середовища, цілеспрямовано створених людською працею і не мають аналогів в дикій природі.