Демографічний криза - це термін, що позначає сукупність виникаючих демографічних проблем як в окремому суспільстві, так і в цілому на планеті. Кризою зазвичай вважаються серйозні проблеми з чисельністю населення, що тягнуть за собою економічні та політичні проблеми. Існує кілька основних типів подібного кризаа.Первий з них - це значне скорочення чисельності населення. Подібна ситуація має місце в сучасній Росії, а також ряді інших країн пострадянського простору та Європи. Але якщо в ряді країн, наприклад, у Німеччині, природне зменшення вдається покрити за рахунок мігрантів, то Росія зіткнулася з ситуацією, коли для поповнення чисельності населення не вистачає і цього ресурсу. Для країни небезпечно насамперед не зменшення кількості громадян саме по собі, а економічні наслідки цього процесу - брак робочих рук, а також старіння населення, що викликає зростання податкового навантаження на працездатних. Причин скорочення населення може бути кілька. Якщо в європейських країнах це насамперед скорочення народжуваності, то в Росії до цього додається ще й висока смертність від різних факторів - хвороби, нещасні випадки, злочини проти лічності.К першого типу кризаа примикає і другий - старіння населення при збереженні його чисельності. Подібну ситуацію можна бачити в Японії, де кількість громадян залишається досить стабільним багато років, але їх середній вік зростає. Згодом же цей криза також може перерости в скорочення населення через природної смертності серед літніх людей.Третій тип демографічного кризаа - це різке зростання населення. Він характерний для країн, що розвиваються - Індія, країни Африки, Китай, Близький Схід. У цьому випадку вже надлишок молодого населення створює різні проблеми. Виникає безробіття, брак природних ресурсів аж до голоду і, як результат, політична нестабільність, ще більше посилює сітуацію.Виходом з подібного роду кризаів можна вважати продуману демографічну політику держави. В історії відомі приклади, коли вона приносила плоди. Наприклад, Китаю досить жорсткими заходами вдалося скоротити народжуваність, хоча вона все ще вище рівня відтворення. Зворотна ситуація спостерігається у Франції, де завдяки системі соціальної допомоги та розвинутої мережі державних дошкільних установ вдалося утримати народжуваність на необхідному рівні. Тепер це одна з небагатьох європейських країн, де спостерігається приріст корінного населення.