ЯК оформити автобіографію :: Хоббі та розваги

Людина регулярно потрапляє в ситуації, коли він повинен коротко і зрозуміло розповісти про себе. Автобіографія часто потрібно при влаштуванні на роботу, для атестації, для оформлення виїзних документів. Можливо, хтось хоче, щоб діти і внуки добре знали його життя й епоху. Для них ваша автобіографія стане безцінною сімейною реліквією і історичним джерелом. Зрозуміло, неофіційний розповідь про своє життя і за змістом, і за оформленням буде відрізнятися від того, який ви представляєте у відділ кадрів або атестаційну комісію.

Вам знадобиться

-папір А4;
-принтер;
-кулькова ручка;
-документи, про які ви згадуєте в автобіографії;
-папка;
-альбом;
-особисті фотографії.

Інструкція

Дізнайтеся в організації, куди ви представите свою автобіографію, чи обов'язково її писати від руки або можна набрати на комп'ютері. Колір стрижня кулькової ручки зазвичай не грає ролі. У деяких установах вам можуть запропонувати спеціальний бланк. Якщо його не дали, пишіть на аркуші звичайного паперу формату А4. Там, де приймають документи, роздруковані на принтері, можуть вказати і вимоги до оформлення: стиль і розмір шрифту, інтервал і наявність полів певного розміру. Частіше інших у подібних документів використовуються Times New Roman, 14 кегль, через півтора інтервали.

Напишіть автобіографію на чернетці. Розповідайте про себе в оповідної формі, від першої особи однини. Чернетка пишучому від руки необхідний, щоб всі події розташувати в хронологічній послідовності і не забути нічого важливого. Вкажіть свої прізвище, ім'я та по батькові, місце і дату народження. Вкажіть місце і час навчання і роботи, займані посади. Не забудьте про заохочення та нагороди. Розкажіть про сімейний стан і найближчих родичів, вказавши їхні імена, по батькові, прізвища, місця роботи, посади та адреси.

Звірте дані, які ви написали, з тими, що вказані в документах. Назви професій в дипломі та трудовій книжці можуть відрізнятися. Це особливо важливо пам'ятати тим, хто давно закінчував навчальний заклад. Навчальний заклад теж може тепер називатися інакше, можна дати і старе, і нове найменування.

Оформіть автобіографію. Нагорі посередині рядка напишіть або надрукуйте назву документа. При комп'ютерному наборі воно зазвичай пишеться одними прописними буквами. У наступному рядку напишіть слово «Я», поставте кому, напишіть прізвище, ім'я, по батькові, де і коли ви народилися. Перепишіть все те, що ви накидали на чернетці. Наприкінці поставте дату написання і свій підпис. Іноді потрібно її розшифровка.

Автобіографію для нащадків можна писати в більш вільній формі. Не обов'язково дотримуватися і порядок, необхідний в офіційних паперах. Розкажіть, як вас звати, де і коли ви народилися і в якій сім'ї. Згадайте не тільки батьків, але й дідуся з бабусею. Якщо знаєте, вкажіть і більш далеких родичів, ким вони були і де жили. Прикрасьте розповідь декількома запам'яталися вам епізодами з дитинства і юності.

Розкажіть, в якій школі ви навчалися, хто були ваші друзі та вчителі. Цікаві моменти зі шкільного життя дуже пожвавлять розповідь. Точно так же розкажіть про інститут і про те, як вперше потрапили на роботу. Вашим онукам цікаво буде дізнатися, ким ви працювали, що будували або які деталі випускали. Точні назви посад у цьому випадку, звичайно ж, не обов'язкові.

Таку автобіографію краще писати від руки. Тим, хто її буде читати, важливо, що робили це саме ви. Але можна і надрукувати. Стиль вибирайте, який вам більше сподобається. Роздрукуйте на папері А4 і вкладіть своє творіння в папку. Можна кожен листок вкласти в файлик.

Неофіційну автобіографію можна доповнити фотографіями. Відскануйте їх і вставте в текст, якщо ви все-таки друкуєте її на комп'ютері. Написаний від руки текст можна помістити в альбом. Туди ж вкладіть та фотографії. Кожну краще підписати.