Як розрахувати собівартість готової продукції
Прочитавши: 2325
В умовах жорсткої конкуренції, яка складається на сучасному ринку, компаніям стає все складніше встановлювати високі ціни на свою продукцію. Таким чином, виникає необхідність жорсткого контролю собівартості закуповуваної сировини і матеріалів, щоб максимально ефективно планувати виробничу діяльність. При правильному управлінні підприємство може встановлювати націнки на реалізовану продукцію, які в загальному обсязі продажів принесуть достатній прибуток не тільки для покриття всіх витрат, але і для отримання чистого прибутку.
Інструкція
У формуванні величини собівартості продукції бере участь кілька видів витрат, включення яких в підсумкову ціну товару дозволить встановити такі націнки, щоб підприємство могло отримувати чистий прибуток від реалізації. Це виплати постачальникам, митні збори, відсотки посередникам з придбання матеріалів, доставка матеріалів та інші витрати, пов'язані з придбанням вихідних товарів і виробництвом.
У витрати з виробництва товару також входять: оплата трудових ресурсів (зарплати), природних ресурсів (вода, земля) і витрати по реалізації товару (реклама). Собівартість формується за звітний період, за який беруться і всі вищеперелічені види витрат. Об'єктами розрахунків є як окремі види (категорії) товару, так і вся продукція. Для обчислення собівартості готової продукції застосовуються такі методи: нормативний, попроцессний, попередільний і позамовний.
Нормативний метод розрахунку передбачає наступні дії: розрахунок собівартості по кожному виробу, облік протягом усього звітного періоду змін діючих норм, облік всіх витрат з поділом на нормативні та відхилені від норми, установка причини відхилення від норми, розрахунок загальної собівартості продукції підсумовуванням перерахованих величин. Нормативний набір витрат приймається індивідуально на кожному підприємстві і може змінюватися під впливом різних факторів (наприклад, зміни цін на матеріали або модифікація обладнання).
Попроцессний метод підрахунку собівартості застосовується на підприємствах, для яких характерне масове виробництво одного або двох видів товару, відсутність складних технологічних процесів. При цьому методі враховуються витрати відразу на всю партію товару. Все виробництво для зручності підрахунку ділиться на процеси, звідси і назва.
При Попередільний методі розрахунку виробничий процес ділиться на етапи, під час яких віддаються проміжні продукти (напівфабрикати). Ці етапи називаються переділи. За кожен переділ розраховуються витрати.
Позамовний метод розрахунку застосовується при обліку витрат по кожному окремому замовленню. Собівартість продукції, зазначеної в замовленні, підраховується вже після його виконання. Також в розрахунок включаються непрямі витрати, що виникають у міру виготовлення замовленої продукції.