У техніці амортизація передбачає поглинання, пом'якшення ударів.

В економіці амортизація є об'єктивним процесом, і вказує на переміщення вартості основних фондів у міру поступового зношування на вироблений з їх допомогою продукт. Виходячи з особливостей залучення у виробничий процес основних фондів, випливає необхідність амортизації. Частина вартості основних фондів, розмірна їх зношенню, закладена в кожній одиниці нового продукту.

Амортизація не нараховується на предмети, які мають термін служби менше року або їх вартість нижче встановленого ліміту. Такі об'єкти для полегшення їх придбання та обліку зараховують до складу оборотних коштів. До складу амортизованих не включаються основні фонди організацій, які отримують фінансування за рахунок бюджету. Шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань створюється амортизаційний фонд, відрахування провадяться за встановленими нормами. Річні норми амортизації визначаються для більшості основних фондів у відсотках до їх вартості.

Існує формула, в якій визначають загальну норму амортизації, тобто капітальний ремонт і відновлення, у відсотках до вартості основних фондів. У цій формулі враховується річна норма амортизаційних відрахувань, первісна вартість об'єкта, вартість модернізації протягом усього терміну служби, вартість його капітального ремонту впродовж всього терміну служби, ліквідаційна вартість і термін служби даного об'єкта. В баланс витрат і доходів підприємства включається річний розмір амортизаційного фонду.

Для того щоб встановити річний розмір, потрібні дані по середньорічній вартості амортизованих основних фондів і норми амортизації. Річний розмір амортизаційного фонду теж визначають за формулою. На собівартість продукції відносять всі амортизаційні відрахування, які проводяться щомісячно і в певні для підприємства терміни.