Читаючи пам'ятки давньоруської літератури, сучасна людина насилу розуміє сенс розлогих, складних речень. А прочитати таке висловлювання з правильною інтонацією при першому прочитанні практично неможливо. Адже в давньоруській мові не було запитах.

Коми необхідні в тексті для відокремлення вступних конструкцій, звернень, причетних і дієприкметникових оборотів. Наприклад: "Попрацювавши, хочеться відпочити".

Ще одна важлива функція, яку виконують коми - розділова. Саме за допомогою запитах на листі відокремлюються один від одного прості речення в складі складного. Наприклад, "[впали великі краплі дощу], і [блиснула блискавка]".

Коми також вказують на перерахування однорідних членів. Наприклад: "У лісі росли і дуби, і осики, і берези".

Постановка запитах необхідна для точної передачі інформації та збереження первісного змісту висловлювання. Яскравим підтвердженням цьому служить вже став хрестоматійним приклад: «Стратити (,) не можна (,) помилувати». Тут від постановки коми залежить семантика всього висловлювання.

Коми також є першими помічниками при читанні тексту. Вони інформують читача про те, де потрібно зробити паузу, а де, навпаки, прискорити темп мови. Ці знаки пунктуації вказують на обороти і конструкції, які необхідно інтонаційно виділити. Наприклад: "Тиша на світанку не заспокоює, а, навпаки, посилювала його хвилювання".

Правильна постановка ком у реченні залежить від дотримання норм синтаксису. Але іноді для досягнення найбільшого художнього ефекту письменники можуть знехтувати встановленими правилами і поставити кому там, де вважають за потрібне. Яскравим прикладом цьому може служити пропозиція з роману М. Горького «Життя непотрібного людини»: "Відстань, - буде, - кинь! - Народ йде, - червоні прапори, - безліч народу, - незліченну, - різного звання".