1
«Великий юридичний словник» дає визначення юриспруденції як «соціальної науці та спеціальності, що вивчає право як особливу систему соціальних норм, а також, правові форми організації і діяльності держав, політичної системи суспільства». Ще одне визначення юриспруденції це: «теоретична форма і спосіб організації юридичних знань». Маючи в своєму розпорядженні такими знаннями, юристи покликані забезпечувати правопорядок і стежити за реалізацією правових норм у всіх сферах суспільного життя.
2
Навчаючись у вищому навчальному закладі відповідного напряму, майбутній юрист опановує фундаментальними і спеціальними знаннями в галузі юриспруденції. В одних ВУЗах дисципліни за спеціальністю починаються вже з першого курсу навчання, в інших - з другого чи третього. Різняться і терміни підготовки фахівців з даного напряму. ВНЗ пропонують дві програми за спеціальністю «Юриспруденція»: відповідно до першої йде підготовка юристів протягом п'яти років і видається диплом спеціаліста, відповідно до другої - шість років, при цьому враховуються вимоги Болонської декларації - бакалаврат (4 роки) і магістратура (2 року). Деякі юридичні ВНЗ суміщають обидві ці програми і надають абітурієнтам вибір.
3
Юриспруденція як спеціальність має у своїй структурі декілька спеціалізацій. Вони відрізняються один від одного набором досліджуваних дисциплін, які впливають на вибір професії у подальшій діяльності. Основними спеціалізаціями юриспруденції є:
- державно-правовая-
- цивільно-правовая-
- міжнародно-правовая-
- кримінально-правова.
4
В рамках юриспруденції, а також окремої, конкретно-взятої спеціалізації, вивчаються такі дисципліни: право міжнародної безпеки, сучасні проблеми міжнародного права, актуальні проблеми міжнародного права, міжнародне право прав людини і т.д.