Задаючи питання, що таке колоквіум, необхідно спочатку зрозуміти, як перекладається це слово з рідної мови. По-латині слово «colloquium» означає всього лише розмова або бесіду. Зараз визначення колоквіуму можна побачити в багатьох тлумачних словниках, Великої Радянської енциклопедії, де дане слово має не одне, а два цілком розрізняються між собою значень.

Так, по-перше, колоквіумом нерідко називають одну з традиційних форм навчальних занять, як у західній, так і у вітчизняній системі освіти, метою якої є виявлення знань учнів студентів та підвищення їх досвіду в результаті невимушеної бесіди з професором небудь іншим викладачем. Як правило, на студентських колоквіумах зазвичай обговорюються окремі частини якої-небудь конкретної теми, розділ одного із занять, щоб зрозуміти правильність його розуміння учнями і уникнути непорозумінь найважливіших питань.

Дана форма занять нерідко охоплює всілякі питання і теми з курсу, що вивчається, не включені в теми практичних та семінарських навчальних занять. Нерідко колоквіуми в сучасній системі навчання в університетах стають різновидом навчальних занять, де обговорюються різні роботи учнів студентів, їх навчальні проекти і написані реферати. Зазвичай у вітчизняних університетах на кожному з факультетів колоквіуми проводяться в спеціально відведене для них час, не перетинаючись із звичайними практичних і семінарських занять.

По-друге, колоквіум - це повноцінні наукові зібрання, де спочатку заслуховуються заздалегідь підготовлені доповіді, а потім відбувається складний процес їх обговорення. При цьому не виключена і полеміка, заснована на наукових знаннях учасників обговорення, так як бесіда проводиться для уточнення деяких деталей доповіді та спірних для оточуючих моментів. На наукових колоквіумах в бесіді беруть участь вже не куратор і його слухачі, а видатні філософи і теоретики, думка яких дозволить доповідачу переглянути власні наукові погляди на основі нових ідей і наукових суперечок.

По-третє, під колоквіумом розуміється орган з пресвітерів і пасторів, що спрямовується кожної громади Пресвітеріанської церкви, який зазвичай керує асоціацією релігійних громад даного напрямку. На таких колоквіумах пресвітери і пастори обговорюють уже релігійні питання, канони, не позбавлені догматизму.