Якщо давати більш спрощений термін, то орфограмма - це те місце в слові, в якому при написанні можна допустити помилку, так як воно коштує в слабкій позиції. Дізнатися, як же правильно написати слово, що містить орфограмму, можна або підібравши перевірочне слово, в якому дане місце в слові опиниться в сильній позиції, або звернувшись до правила орфографії.

Орфографією називають весь звід правил даної мови, який регулює правильне написання слів.

Головним принципом російської орфографії є морфологічний принцип. Він полягає в тому, що в споріднених словах зберігається однакове написання орфограмм. Щоправда, з цього правила є й винятки. Ще одним важливим правилом є фонетичний принцип - писати так, як чується. Приміром, у приставці слова «безоплатний» чується дзвінкий приголосний, і треба писати «з», а в слові «безсловесний» - навпаки. Однак і цей принцип дотримується далеко не завжди.

Орфограмма складається з двох компонентів: варіантів правильного написання слова і ситуації, яка цю орфограмму характеризує.

Одна і та ж орфограмма може підкорятися відразу декільком правилам. Наприклад, у слові «вітряний» буде писатися одна «н» в тому випадку, якщо у слова немає приставки, а крім того немає залежного слова.

У тому випадку, якщо правильне написання слова неможливо перевірити постановкою орфограми в сильну позицію, необхідно звернутися до орфографічного словника - словником, підказує нормативне написання слів. Наприклад, постановку голосних у слові «вінегрет» неможливо перевірити ні підбором однокорінного слова, ні зміною форми існуючого. Значить, правильність його написання потрібно дізнатися в словнику.

Основні правила орфографії включені в навчальну програму з російської мови.