1
Почніть з невеликих мелодій, на одну-дві рядки. Нотний текст вимагає глибокого аналізу, а з великим обсягом ви відразу не впораєтеся.
Перегляньте мелодію. Уявіть її на грифі: якими пальцями будете грати ту чи іншу ноту, яку струну і на якому ладу затиснете, як зручніше перейти до наступного фрагменту. Всі свої думки олівцем відзначте над або під нотами.
2
Зіграйте перші 2-4 такту мелодії в дуже повільному темпі. Якщо ви встигаєте взяти всі ноти правильними пальцями і дотримати ритм, значить, темп обраний правильно. Для зручності вважайте вголос.
З другого програвання звертайте увагу на штрихи: удар зверху чи знизу, легато або стаккато, форшлагі, вібрато і т.д. Ці деталі суттєво ускладнюють роботу, але дозволяє сприймати мелодію не як набір звуків, а емоційно забарвлену думку.
Програйте фрагмент кілька разів, поступово збільшуючи темп до оригінального. У ньому зіграйте 3-5 разів і переходьте до наступного фрагменту в 2-4 такту. Пропрацюйте його таким же чином і вставте з першим.
3
Крім, власне, виконавства, вивчайте дисципліни музично-теоретичного циклу: сольфеджіо, елементарну теорію музики, гармонію, історію. Для кожної епохи і кожного стилю характерно те чи інше відношення до прикрас у виконанні, способи звуковидобування і т.д. При вивченні нових творів враховуйте всі ці тонкощі, щоб в точності відтворити твір у дусі композитора.
4
Поступово ускладнюйте матеріал. Займайтеся регулярно, хоча б по 30 хвилин кожен день. Розбір кожній мелодії починайте зі зорового аналізу. При необхідності зверніться до педагога, щоб прояснити труднощі і контролювати свої успіхи. При самостійній грі початківець гітарист може привчити руку до незручного або неприродного стану, що призводить до зниження швидкості гри і якості звуку.