Тромбоцитоза діляться на первинні та вторинні. До причин первинного тромбоцитоза, як правило, відносять всі хронічні мієлопроліферативні захворювання, в т.ч. еритремія, хронічний мієлолейкоз і есенційну тромбоцітемію.

Вторинний тромбоцитоз може розвиватися під впливом багатьох факторів. Першою з них необхідно відзначити інфекцію, в т.ч. бактеріальну (менінгіт, пневмонія), вірусну (гепатит, гастроентерит), грибкову (кандидоз) і паразитарну (токсоплазмоз) інфекції.

Збільшенню кількості тромбоцитів у крові можуть сприяти недавнє хірургічне втручання, посттравматичний стрес, а також значні ураження тканин (панкреатит, тканинний некроз, ентероколіт).

Досить часто причинами розвитку тромбоцитоза служать запальні захворювання організму. При цьому відбувається посилення синтезу тромбопоетину - гормону, що регулює процес дозрівання, ділення і виходу в кров тромбоцитів. Серед таких захворювань необхідно відзначити: хронічний гепатит, хвороба Кавасакі, хронічний ювенільний поліартрит, саркоїдоз та інші хвороби.

Підвищення в крові кількості тромбоцитів нерідко сприяють анемія і спленектомія (або видалення селезінки). Схильні викликати тромбоцитоз і пухлинні (ракові) захворювання. Основними серед них вважаються нейробластома, лімфоми та гепатобластома.

Джерелами збільшення тромбоцитів у крові можуть стати і застосовуються в лікуванні лікарські препарати: кортикостероїди і симпатоміметики (адреналін, адреналін).

Встановити рівень тромбоцитів у крові можна при здачі загального аналізу крові. При виявленні підвищеного вмісту їх у крові не слід відкладати лікування тромбоцитоза на потім. Наслідки його можуть бути вкрай серйозними: від набряків пальців рук до виникнення тромбозу судин незвичайної локалізації (наприклад, печінкової або брижової вени), болючою еритеми і нападів ішемії.