Протягом всієї історії людства були війни. Вони велися через територій, ресурсів, ідей і, звичайно ж, через те, що одна нація хотіла піднестися над іншою. Остання причина, напевно, сама дивна й абсурдна. Адже у кожної людини є свої особисті якості, якими можна пишатися. І доводити йому, що він поганий просто через те, що народився в іншій країні, як мінімум дивно.

Але, тим не менш, такий стан речей не рідкість. Так, людина не вибирає, де він народиться. Але чомусь починає пишатися своєю національністю. І іноді його думки течуть і в іншому напрямку. І він починає принижувати всіх (або багатьох), хто народився в інших країнах. Так розвивається націоналізм. Його ідеї можуть бути ввібрані з молоком матері, а можуть проявитися в самому поважному віці.

Націоналізм - досить-таки розмите поняття. Цим словом можна висловити любов до батьківщини, гордість за свою вітчизну, відданість своєму народові. І, здається, в цьому немає нічого поганого. Але це тільки верхівка айсберга. Почнемо з того, що є дуже багато напрямків націоналізму. Вони проповідують різні принципи і дії.

І інша сторона націоналізму - приниження людей інших національностей. Проявлятися це може по-різному. Хтось просто негативно ставиться до інших країн, хтось хоче знищити чи інша держава, ну а деякі намагаються створити світ, в якому буде тільки одна національність.

Якщо брати точне визначення, то націоналізм - це психологічне прояв національної переваги. Це поняття включає в себе багато хорошого, але ще більше поганого. Любити свою батьківщину нормально. Але от говорити про те, що інші гірше - в корені невірно. Причому практично кожна нація вважає себе кращим за інших з тих чи іншими ознаками. І, звичайно ж, забуває про те, що всі ми - просто люди, у яких є як хороші, так і погані якості.

Націоналізм - гарне почуття, якщо воно залишилося в зародковому стані. Але якщо воно починає розвиватися - біда неминуча. Людина не повинна ставити себе вище за інших, адже він нічим від них не відрізняється. Але ставить. І ця проблема існує не одну сотню років.