Для чого ж потрібні ці сайти, що б'ють рекорди популярності? Спочатку той же сайт «Однокласники» замислювався для можливості пошуку колишніх однокласників та однокурсників, а «ВКонтакте» - як соціальна мережа для випускників російських вузів. Для тих же цілей створювалися і популярні по всьому світу мережі Facebook і MySpace. Судячи з тих же «Однокласників», співвітчизники відразу ж кинулися використовувати сайт за прямим призначенням. Тобто активно шукати однокласників, однокурсників, яких не бачили багато років і спілкуватися. У рунеті навіть гуляла посмішка на цю тему: «Ви всі ненавиділи один одного в школі, а тепер всі стали друзями в соціальних мережах». Хоча, безумовно, роки йдуть, люди дорослішають і змінюються.

З часом можливості соціальних мереж розширювалися, і крім шкільних товаришів користувачі отримали можливість шукати і додавати в друзі товаришів по службі, колег, людей знайомих по дому відпочинку, курсам. Стало можливо шукати людину без прив'язки до навчального закладу, досить ввести в пошуковий рядок наприклад «Анна Петрова, 20 років, Москва». Незабаром стало можливим завести свій аккаунт в соціальних мережах незалежно від віку. Нерідко можна зустріти сторінки 10-11-річних школярів, а то й зовсім однорічних малюків, яким акаунти заводять батьки.

Безумовно, соціальні мережі дуже зручні для тих, хто поїхав вчитися, працювати або жити в інше місто. Адже нові знайомі з'являться не відразу, та й адаптація в чужому місті річ непроста, а завдяки інтернету можна хоч кожен день спілкуватися з дорогими тобі людьми, які б відстані вас ні поділяли.

Зараз у багатьох користувачів в друзях числяться мало не всі знайомі і родичі. Просто якщо раніше люди частіше спілкувалися особисто або по телефону, то тепер все частіше навіть із сусідом по сходовій клітці активно листуються в інтернеті. Соціальні мережі багатьом замінюють листи як паперові, так і електронні, телефонні дзвінки і sms-повідомлення, адже можна написати в «личку»! Що знову ж породило масу висловлювань у людей. Особливо це стосується привітань зі святами, мовляв, раніше друзі дзвонили з поздоровленнями, а знайомі слали sms, а тепер друзі пишуть sms, а знайомі пишуть на стіну «ВКонтакте». Начебто жарти жартами, але інтернет-спілкування замінює і підміняє реальне. Одна справа листуватися час від часу зі знайомими, з якими з якихось причин немає можливості побачитися особисто, а інше - спілкуватися з коханою дівчиною в мережі більше, ніж у реальності.

Правда в дійсності мало хто спілкується зі всієї френдстрічку з 350 чоловік. Все одно є більш близьке коло спілкування та знайомі, з якими люди переписуються час від часу. А з багатьма, часто з тими ж однокласниками, обмінюються максимум 2-3 повідомленнями, і на цьому активне листування вичерпується через відсутність спільних тем.

Досить приємна функція - викладати свої фотографії і переглядати чужі. Але і тут потрібно бути пильним. Сторінки в соціальних мережах легко знайти через будь-яку пошукову систему інтернету. Перш ніж викладати фото топлес задумайтеся, що це можуть побачити ваші рідні, колеги, начальник.

Великі функції соціальних мереж дозволяють слухати музику, дивитися відео. Тепер багато володарі безлімітного інтернет-каналу з високою швидкістю навіть не обтяжують себе скачуванням вподобаного матеріалу. Всі дивляться і слухають онлайн, додаючи на свою сторінку вподобані пісні або фільми.

У мережах шукають не тільки вже знайомих людей, а й заводять нові знайомства. Наприклад, багато учасників співтовариств по інтересах, форумів мам та інших груп незабаром знайомляться по-справжньому, починають зустрічатися, спілкуватися, дружити, не тільки дивлячись в монітор. Але є і зворотна сторона медалі. У мережі, спілкуючись з незнайомцем, людина може уявити себе ким завгодно. І справа навіть не стільки в тому, що хтось написав несправжнє ім'я або прибрехав про вік. По-перше, 18-річна Катя може на перевірку виявитися Володимиром Івановичем 45 років, якому нема чим зайнятися, і добре якщо він не виявиться маніяком. А по-друге, перед віртуальними знайомими можна наділити себе якими завгодно позитивним якостями, фактичним ними не володіючи. У свою чергу і співрозмовник може виявитися не настільки «білим і пухнастим», як здається. Часом доходить до того, що подружжя заводять подібні віртуальні знайомства і починають реально вважати, що людина, ні разу не бачений в житті краще того, що знаходиться поруч кожен день. А адже фактично на моніторі не видно реальних емоцій, не чути голосу, і ви ніколи не дізнаєтеся, що думає ваш співрозмовник насправді.

Але є і позитивна сторона, а саме - спілкування і запозичення досвіду в інших користувачів. Звичайно, лікувати горло краще не за допомогою порад з мережі, а за рекомендацією лікаря, але ж інші користувачі можуть підказати зі свого особистого досвіду як посадити квітку, або де знайти районний відділ освіти, причому часто потрібна інформація знаходиться досить швидко.

На даний момент майже половина користувачів інтернету зареєстрована хоча б в одній соціальній мережі. Причому багато користувачів відвідують ці сайти практично кожен день, нерідко навіть по кілька разів. Можна зустріти і тих, які весь день знаходяться онлайн. Хоча, як правило, люди все ж не сидять на цих сайтах цілодобово, але примудряються спілкуватися в інтернеті, перебуваючи на роботі або займаючись домашніми справами. Доходить до абсурду. Матусі сидять на форумах більше, ніж з дітьми, дружини і чоловіки замість того, щоб приділити увагу один одному сидять в інтернеті.

Соціальні мережі дійсно непогані, головне - знати міру. В інтернеті багато інших цікавих сайтів, в житті багато інших цікавих занять далеких від комп'ютера та інтернету. Краще піти прогулятися на свіжому повітрі, ніж цілодобово просиджувати в задушливій кімнаті в полоні віртуальної реальності.