В оперативній пам'яті комп'ютера зберігається інформація, необхідна для роботи центрального процесора. Всі необхідні дані цей пристрій отримує саме з плат ОЗУ. Під час роботи оперативної пам'яті використовується принцип адресується, тобто кожна частина інформації має індивідуальний адресу.

Від обсягу оперативної пам'яті залежить загальна продуктивність персонального комп'ютера. У цьому немає нічого дивного, адже чим більше інформації може одночасно зберігатися в оперативній пам'яті, тим більше завдань можуть бути швидко виконані центральним процесором. Якби ЦП отримував інформацію з жорсткого диска, то сучасні комп'ютери працювали б значно повільніше. На комп'ютерах, що володіють великою кількістю оперативної пам'яті, можна одночасно використовувати багато різних програм, не знижуючи при цьому їх продуктивність.

Передача даних між центральним процесором і платами оперативної пам'яті відбувається через спеціальні шини. Вони володіють високою швидкістю передачі, що забезпечує майже миттєвий обмін потрібними даними.

Існує два основних типи оперативної пам'яті: статична і динамічна. Пам'ять другого типу використовується в платах ОЗУ. Статична пам'ять обробляє і віддає інформацію набагато швидше, але її виробництво обходиться значно дорожче. Саме тому пам'ять статичного типу використовують при створенні центральних процесорів і чіпів відеокарт. Варто скасувати, що використання надшвидкої оперативної пам'яті (кеш) підвищує загальну продуктивність комп'ютера в кілька разів. Це обумовлено тим, що дані заздалегідь переносяться в цю область з плат звичайної пам'яті.

Для роботи динамічної пам'яті необхідно постійно поповнювати заряд конденсаторів, використовуваних при створенні плат ОЗУ. Це призводить до того, що певні проміжки часу плати не можуть виконувати свої завдання.