Публіцистичний стиль - один з книжкових функціональних стилів російської мови. Він використовується в засобах масової інформації та в публічних усних виступах.
Публіцистичний стиль виконує відразу декілька функцій. По-перше, тексти, написані в цьому стилі, служать для інформування читача (слухача, глядача). По-друге, автор тексту висловлює емоційне ставлення до подій і намагається захопити, заразити цією емоцією публіку. По-третє, публіцистичні тексти є найсильнішим засобом ідеологічного і пропагандистського впливу.
Із завдань, які виконуються в текстах публіцистичного стилю, логічно випливають основні ознаки стилю. Інформування читачів максимально оперативно і доступно здійснюється в ЗМІ - газетах, журналах, на телебаченні і радіо, в інтернет-ЗМІ. Для текстів цієї сфери характерні чіткість, логічність, стандартизированность. Щоб сформулювати новина швидко і ясно, журналісти використовують мовні стандарти (комерційні структури, силові відомства, бюджетна сфера тощо). Їх потрібно відрізняти від кліше. Стандарти висловлюють думку стисло, але чітко. Кліше, навпаки, розмивають суть і заважають сприйняттю інформації.
Друга сторона публіцистичного стилю - його емоційність. Автору потрібно переконати читача у своїй правоті, не залишити байдужим до проблеми. Для цього тексти наповнюються художніми засобами, запозиченими з літературної мови, розмовної і офіційно-ділового мовлення.
Для текстів цього стилю характерні також загальнодоступність і адресність. Оскільки тематика виступів у ЗМІ дуже широка, практично безмежна, журналіст виступає посередником між різними сферами життя і читачем. Тому будь-яку складну тему йому потрібно розкрити зрозуміло для широкого кола читачів, але при цьому не втрачаючи смислове навантаження. Навіть якщо в тексті зустрічаються складні терміни, їх значення розшифровується. Разом з тим, пишучи виступ, автор орієнтується на конкретний сегмент аудиторії, тому він підбирає таку лексику, яка буде зрозуміла саме цій публіці.
Для словотворення в публіцистичному стилі характерне використання суфіксів іншомовного походження (-изм, -ция), старослов'янських приставок (між-, про-, з-), іншомовних приставок (пост-, транс-, контр-, гіпер). З точки зору морфології стиль відрізняється великою кількістю іменників в однині, які набувають збірне значення (читач, глядач), дієслів в теперішньому часі. Синтаксичні конструкції в таких текстах прості, чіткі. Часто використовуються риторичні питання і вигуки.
Разом із загальними ознаками публіцистичного стилю велике значення має авторський стиль. Залежно від мети публікації, теми виступу і передбачуваного кола читачів автор підбирає з усього розмаїття засобів публіцистичного стилю поєднання тих, які дозволять вирішити завдання, що стоїть перед творцем тексту.
Із завдань, які виконуються в текстах публіцистичного стилю, логічно випливають основні ознаки стилю. Інформування читачів максимально оперативно і доступно здійснюється в ЗМІ - газетах, журналах, на телебаченні і радіо, в інтернет-ЗМІ. Для текстів цієї сфери характерні чіткість, логічність, стандартизированность. Щоб сформулювати новина швидко і ясно, журналісти використовують мовні стандарти (комерційні структури, силові відомства, бюджетна сфера тощо). Їх потрібно відрізняти від кліше. Стандарти висловлюють думку стисло, але чітко. Кліше, навпаки, розмивають суть і заважають сприйняттю інформації.
Друга сторона публіцистичного стилю - його емоційність. Автору потрібно переконати читача у своїй правоті, не залишити байдужим до проблеми. Для цього тексти наповнюються художніми засобами, запозиченими з літературної мови, розмовної і офіційно-ділового мовлення.
Для текстів цього стилю характерні також загальнодоступність і адресність. Оскільки тематика виступів у ЗМІ дуже широка, практично безмежна, журналіст виступає посередником між різними сферами життя і читачем. Тому будь-яку складну тему йому потрібно розкрити зрозуміло для широкого кола читачів, але при цьому не втрачаючи смислове навантаження. Навіть якщо в тексті зустрічаються складні терміни, їх значення розшифровується. Разом з тим, пишучи виступ, автор орієнтується на конкретний сегмент аудиторії, тому він підбирає таку лексику, яка буде зрозуміла саме цій публіці.
Для словотворення в публіцистичному стилі характерне використання суфіксів іншомовного походження (-изм, -ция), старослов'янських приставок (між-, про-, з-), іншомовних приставок (пост-, транс-, контр-, гіпер). З точки зору морфології стиль відрізняється великою кількістю іменників в однині, які набувають збірне значення (читач, глядач), дієслів в теперішньому часі. Синтаксичні конструкції в таких текстах прості, чіткі. Часто використовуються риторичні питання і вигуки.
Разом із загальними ознаками публіцистичного стилю велике значення має авторський стиль. Залежно від мети публікації, теми виступу і передбачуваного кола читачів автор підбирає з усього розмаїття засобів публіцистичного стилю поєднання тих, які дозволять вирішити завдання, що стоїть перед творцем тексту.