1
У практичній, а також науковій літературі під граничним доходом розуміється різниця між виручкою фірми і її змінними витратами. При цьому фактично маржинальний прибуток містить у своєму значенні дві основоположні складові: постійні витрати підприємства і його прибуток. Таким чином, виходить що, чим більше буде її сума, тим більше буде і ймовірність компенсації постійних витрат організації та отримання їй прибутку від господарської діяльності.
2
Граничний дохід, який був отриманий в цілому на підприємстві, розраховується за формулою:
МД = ЧВ - ПЗ, де
МД - це маржинальний (граничний) дохід-
ЧВ - показник чистої виручки (без ПДВ, а також акцизів) -
ПЗ - значення змінних витрат.
3
Найбільш інформативне визначення граничного доходу не на весь склад виробництва, а тільки на кожну номенклатурну одиницю випущеної продукції, наступне:
МД = (ЧВ - ПЗ) / Ор = р - b, де
Ор - це обсяг реалізації в реальних (натуральних) показателях-
р - ціна одного вироби-
b - показник змінних витрат на одиницю продукції.
4
У свою чергу, сутність маржинального аналізу ґрунтується на аналізі співвідношення обсягу продажів (або випуску продукції), собівартості, а також прибутку на базі прогнозування рівня даних величин при заданих обмеженнях.
5
Аналіз маржинального доходу є визначенням обсягу виробництва продукції, який, як мінімум, забезпечує покриття суми змінних витрат, тобто кожна наступна випущена одиниця продукту не повинна підвищувати загальний збиток організації.
6
Таким чином, граничний дохід являє собою приріст сукупного доходу в результаті збільшення випуску продукції на одну одиницю:
МД = АТ (Q) / АQ, де
АД (Q) - приріст сукупного доходу-
AQ - значення приросту на 1 одиницю виробу.