Операційна система комп'ютера за замовчуванням налаштована на періодичне створення архівних копій найбільш важливих файлів, щоб мати страховку на випадок власного збою або прояви будь-якого серйозного дефекту в роботі комп'ютерного «заліза» - наприклад, одного з жорстких дисків. Таку архівацію можна налаштувати так, як це вам зручно - для цього в останніх версіях ОС Windows призначений компонент з назвою «Центр архівації та відновлення». З його допомогою можна встановити періодичність архівування, вибрати файли, копії яких дійсно варто зберігати, вказати, як довго слід зберігати найбільш старі архіви і задати інші параметри. Сама процедура, як правило, займає від декількох хвилин до години, але відбувається в «фоновому» режимі, тобто на комп'ютері весь цей час можна продовжувати працювати з іншими додатками.

Архівування, яке здійснюється за допомогою спеціалізованих програм (наприклад, WinZIP, WinRAR, 7-ZIP) частіше застосовується для інших цілей. Якщо результатом описаних вище дій операційної системи є створення резервних копій файлів на випадок їх аварійного відновлення, то ці архіватори призначені для підготовки файлів до передачі їх по комп'ютерних мережах або транспортуванні на знімних носіях. Наприклад, при відправці прикріплених файлів по електронній пошті, вони спочатку завантажуються на поштовий сервер відправника, потім передаються на сервер одержувача, а потім завантажуються в комп'ютер адресата. Кожен з цих етапів відбувається тим швидше, чим менше розмір переданих файлів, а час або обсяг двох з них (першого і останнього) ще й оплачуються з кишені одержувача і відправника. Тому і одержувач, відправник та поштовий сервіс зацікавлені у зменшенні обсягу переданих файлів, для чого і призначені програми-архіватори.