Спілки робітників з'явилися в XIX столітті. Цьому послужила боротьба між пролетаріатом і експлуатуючими їх капіталістами. Англія є батьківщиною робочих спілок. На 1920 у професійних спілках Сполученого Королівства налічувалося близько 60% від загального числа робітників.

Організація профспілок в США була схожою з організацією в Англії. У 1869 році в США був створений перший робочий професійний союз, який називався «Лицарі праці». До XX століття він втратив лідируючу позицію, яку зайняла «Американська федерація праці».

До кінця XIX століття створювати профспілки в Росії було заборонено. Однак у 1890-х роках в деяких частинах країни, в тому числі в Москві та Петербурзі, почали з'являтися нелегальні об'єднання. Це пов'язано з соціал-демократичною партією, яка розгорнула свою діяльність. На початку XX століття з'явилося кілька перших легальних об'єднань робітників. Пік підйому робочого руху припав на 1917. З утворенням СРСР профспілки стали частиною державної профспілкової структури, в якій складалися до 1990 року. Після цього почався новий етап у русі. Була затверджена Федерація незалежних профспілок Росії (ФНПР). Крім неї в нашій країні існують і інші професійні об'єднання.

Взагалі причиною появи профспілок була асиметрія тих прав, якими володів роботодавець і робітник. У разі незгоди з умовами робітник міг бути просто звільнений, а замість нього найнятий інший. Але якщо незгоду висловлював не один робітник, а ціла група, то роботодавець змушений був прислухатися до їхньої думки. Сучасні ж профспілки впливають не тільки на наймачів, але також і на політику держави у фінансовій та законодавчій області.

Вченими виділяється дві основні функції профспілок:
- Захисна (профспілка впливає на роботодавця) -
- Представницька (профспілка впливає на державу).
Також деякі дослідники виділяють ще одну функцію - економічну, суть якої полягає в роботі над підвищенням ефективності виробництва.