Для початку необхідно провести короткий огляд пристрою холодильника.

Якщо це класичний холодильник (без системи No Frost), то він являє собою наступну систему:

Компресор поглинає фреон з випарника і, фільтруючи, направляє в конденсатор. При даному процесі газ (фреон) сильно нагрівається. Компресор знаходиться внизу холодильника.

У конденсаторі фреон охолоджується і перетворюється в рідину.

Наступний етап включає кілька кроків, в процесі яких рідкий фреон знову переходить в газоподібний стан, але в результаті цієї дії вже відбувається охолодження простору всередині холодильника. На цьому етапі задіяні такі елементи холодильника, як капіляр і випарник.

Дії повторюються, поки не буде досягнута необхідна температура, задана терморегулятором, а при її досягненні мотор компресора холодильника зупиняється.

Через якийсь час температура в холодильнику починає підвищуватися, завдяки певному механізму мотор компресора знову запускається, і цикл стартує заново.

У холодильниках старого зразка конденсатор вбудований в задню панель. Сучасні ж холодильники спроектовані так, що конденсатор розташовується в бічних панелях.

Нагрівання бічних стінок в сучасних холодильниках відбувається завдяки наявності саме конденсатора, оскільки під час роботи він сильно нагрівається. Однак під час перерви в роботі, при досягненні потрібної температури, конденсатор остигає. Тому, якщо звернути увагу на нагрівання стінок холодильника, можна помітити, що цей процес тимчасовий, але періодичний.

Що стосується холодильників з системою No Frost, то вони мають дещо інше будова, але механізм включення-відключення конденсатора при досягненні шуканої температури все той же. Тому бічні стіни холодильників No Frost (або Frost Free) також мають властивість нагріватися.